ПРОГРАМА IV ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ

Увага! Подано анотації вибіркових дисциплін (2019-2020 н.р.)

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТА (2019-2020 н.р.)

035 Філологія (Українська мова і література)

014 Середня освіта (Українська мова і література)

Українотворча синергетика Проєкту правопису-2018: рівень достатності

ВІДЗНАКИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року відбулось урочисте зібрання студентів та викладачів університету, на якому було вручено відзнаки Кабінету Міністрів України. З вітальним словом виступив ректор університету, професор Сергій Копилов. Народний депутат України Володимир Мельниченко від імені Прем’єр-міністра України вручив науковцям університету грамоти й подяки.

Відповідно до наказу Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана від 31 жовтня 2018 року №28643 за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти і науки, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність, високий професіоналізм та з нагоди 100-річчя від заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відзнаками Кабінету Міністрів України було нагороджено викладачів факультету української філології та журналістики: Марчук Людмилу Миколаївну, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови – Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; Щегельського Валерія Васильовича, кандидата філологічних наук, старшого викладача кафедри історії української літератури та компаративістики, завідувача навчально-наукової лабораторії етнології – Подякою Кабінету Міністрів України.

Вітаємо колег!!!

Профорієнтаційна робота на часі

13 листопада 2018 року з метою профорієнтації викладачі нашого вишу – декан факультету української філології та журналістики, доцент кафедри української мови Борис Олексійович Коваленко, завідувач кафедри журналістики, професор Волковинський Олександр Сергійович, завідувач кафедри української мови, професор Марчук Людмила Миколаївна – відвідали заклади середньої освіти м. Хмельницького, зокрема: ЗОШ №21 (директор Івасішина Наталія Феліксівна), НВК №7 (директор Горенко Ольга Миколаївна), СЗОШ № 29 (директор Стремецький Станіслав Францович), Хмельницький колегіум імені Володимира Козубняка (директор Віхтюк Оксана Василівна).Під час зустрічей з адміністраціями шкіл, учителями, учнями десятих та одинадцятих класів вони розповіли про наш університет, про його факультети, про умови вступу на кожен із них, форми навчання, про те, які сертифікати ЗНО необхідно мати, щоб вступити на той чи інший напрям. Учителі та учні з цікавістю слухали наших колег, ставили питання, на які отримали вичерпні відповіді, зокрема дізналися про можливості й переваги навчання в університеті, про студентське життя, перспективи подальшого працевлаштування.

Викладачі, презентуючи наш виш, запросили одинадцятикласників на Дні відкритих дверей, у програмах яких передбачено проведення презентацій факультетів, консультації для абітурієнтів та пробне тестування.

Висловлюємо вдячність Крук Наталії Вікторівні, головному спеціалісту відділу загальної середньої освіти та виховної роботи департаменту освіти (м. Хмельницький), за допомогу в проведенні профорієнтаційного заходу.

Борис Коваленко, декан факультету

української філології та журналістики

Правопис - мовна Конституція України. Якою їй бути?

Саме така тема круглого столу була задекларована для обговорення на факультеті української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка 14 листопада 2018 року.

Модератором проведення круглого столу стала доцент кафедри української мови Наталія Шеремета.

Усі охочі мали змогу долучитися до висловлення свого бачення позитивних і несприйнятних новацій нової редакції українського правопису. Активно зголосилися обговорити Правопис-2018 студенти факультету спеціальності “Середня освіта (Українська мова і література)”, а також студенти спеціальностей “Журналістика”, “Журналістика. Реклама і зв’язки з громадськістю” й викладачі кафедри української мови.

У вступному слові кандидат філологічних наук, доцент Наталія Петрівна Шеремета наголосила, що докорінна реформа українського правопису давно на часі. Адже наш правопис, та й уся мова, після 1933 року були спрямовані на зближення з «великим, могучим» – з російською мовою, отож, були здеформовані чужим втручанням. Усі зміни скріплювалися заборонами, репресіями, вбивствами. Водночас, ні правопис 1990р., ні наступне, доповнене видання 1993 р. не повернули українській мові її власного правописного єства. Не стало й політичної волі, аби схвалити “Український правопис (Проєкт найновішої редакції)” 1999 року за редакцією члена-кореспондента НАН України Василя Васильовича Німчука.

2014 року Російська агресія нагадала нам, що свою незалежність треба боронити. А головним бастіоном завжди була і буде мова. Тому, аби не уподібнитись тим, хто заперечує новий Правопис, адже важко (вважай – «ліньки, бо й цього не знаю») буде перевчатись, студентам-філологам і студентам-журналістам було запропоновано взяти участь у його обговоренні. Для цього вони мали вдумливо вчитатись в новації, порівняти запропонований правопис із чинним, а також скористатись першим українським Харківським правописом 1928р., що об’єднав східну і західну правописні системи, і тими  рекомендаціями атланта історії мови, найпотужнішого мовознавця сучасності – Василя Васильовича Німчука, що були подані у Проєкті за його керівництва, аби висловити своє бачення позитивів і недоглядів у запропонованій новій редакції.

Олена Валяровська, студентка 2-го курсу спеціальності «Журналістика», зібрала відповіді кам’янчан на запитання про ставлення до змін в українському правописі і висвітлила їх у відеосюжеті «Ментальне сприйняття змін до правопису в сучасних інтерпретаціях». Опитувані не змогли однозначно сприйняти новації, наводячи аргументи «за» і «проти».  Серед кам’янчан були навіть ті, що не чули про новий Проєкт. Студентка акцентує, що в часи активної участі суспільства в усіх процесах, які впливають на розвиток держави, громадяни все ж повинні брати участь в обговоренні такого важливого законопроекту, як український правопис. Проте, чи не краще довірити вирішити питання правопису фахівцям? Свої позиції висловили вчителі української мови та літератури шкіл міста, які, однак, обережно поставилися до таких змін, аргументуючи це тим, що новий законопроект призведе до труднощів вивчення мови та складання ЗНО учнями.

«Національна звукова ґенеза: чи переживе “Вкраїна” “индика”?» – з такою доповіддю виступила Тетяна Магеровська, студентка 3 курсу спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)». Вона розповіла про особливості фонетичних змін в українському правописі, зауваживши, що основною ознакою правопису є варіативність. Студентка вважає, що не всі зміни є важливими, тим паче, в проєкті трапляються помилки і неточності. Ключовим завданням нового законопроекту є остаточне викорінення близькості між українською та російською мовами. Завершила свій виступ Тетяна Магеровська словами: «Мова змінюється – і ми маємо реагувати на це».

Третьокурсниця, майбутня вчителька української мови і літератури Наталія Шаповалова ознайомила присутніх з проблемою «Разом – окремо – через дефіс» і спробувала допомогти знайти вихід з цього «заплутаного лабіринту». З одного боку, новий правопис полегшує написання, а з іншого – не враховує покручів, внесених радянською владою, і ще більше заплутує, – переконує студентка. Водночас, зауважує, що новий правопис – це спроба повернутися до традицій, а отже, він вже вартує схвалення.

«Іноземну мову можна вивчити за три роки, а рідну треба вчити все життя», – саме такими словами розпочала свою доповідь студентка 3 курсу спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» Діана Бановська. Що зробили ми, щоб Україна стала кращою? Хіба українці – недолюди? Невже у всьому винна лише влада? Ти любиш мову, а чи знаєш ти її? Над цими питаннями студентка змусила замислитися кожного присутнього в аудиторії. Вона вважає своїм завданням досліджувати, аналізувати та вдосконалювати новий український правопис. Ґрунтовно осмисливши проблему «Надмірна граматична варіативність – компроміс чи цементування «такісторічєскісложившегося»,  студентка зробила такі висновки:

  • відсутність конкретики збільшує кількість помилок;
  • ускладненість правил перешкоджає легкому засвоєнню Проєкту;
  • надмірність демократичності нівелює точність.

Христина Тодоріка озвучила доповідь «Потенціал адаптації слів іншомовного походження в українській мові: Геґель, катéдра, Уолл-стріт та який між ними зв’язок». Студентка 3 курсу спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» ґрунтовно ознайомила присутніх зі змінами у правописі слів іншомовного походження та особливостями написання власних назв. Незважаючи на завдання нового правопису – дистанціюватися від російської мови – студентка все ж таки відслідкувала певні зв’язки з нею.  Нова редакція українського правопису, на її думку, має низку позитивних нововведень, але деякі правила потребують додаткових пояснень і доповнень. Проєкт залишає чимало знаків питання.

Насамкінець, Отвіновська Анастасія, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика (Реклама і зв’язки з громадськістю)», презентувала відеоролик на тему«Українотворча синергетика Проєкту правопису – 2018: рівень достатності». Акцент було зроблено на висвітленні ставлення студентів та викладачів нашого університету до змін в українському правописі. Думки різняться, але провідним мотивом став заклик до збереження правопису.

Наскрізним супроводом круглого столу стали враження-коментарі-настанови від щирої оборонниці української України загалом і українця у кожному з нас – Анни Тацій, студентки-третьокурсниці.

Кожен з присутніх сподіваємося, усвідомив, що заговорити нарешті українською мовою, шанувати її норми і правила означає захистити себе й власні родини від переродження українців на тітушок, малоросів, хохлів. Лишень одностайне плекання рідної мови зможе народити нову Українську державу.

Дискусія за круглим столом, за словами Наталії Шеремети, спробувала розставити окремі крапки над «і». І хоч студенти й не є членами правописної комісії, їхні думки є важливою «цеглиною» в будівництві української державності. Варто пам’ятати, що жодна реформа не проходить безболісно. Проте, ми маємо знати: «Борімося – поборемо, бо ми того варті!».

Олександра Стара, Олена Валяровська

студентки 2-го курсу факультету

української філології та журналістики

Запрошуємо на засідання круглого столу "Правопис - мовна Конституція України. Якою їй бути?"

Хочeш довeсти нe на вулиці, а за кругим столом, що ти вeликий лінгвіст— знавeць ЩО і ЯК трeба змінювати/нe змінювати в правописі? Долучайся до нас! Хочeш почути думку інших? Чeкаємо й на тeбe.

 

Мова - найцінніший скарб

День української писемності та мови щорічно відзначають 9 листопада. Цього ж дня вшановують пам’ять Преподобного Нестора Літописця.

Студенти факультету української філології та журналістики долучилися до врочистого святкування цих подій. Зі сцени з уст учасників заходу переконливо й піднесено звучали слова про те, що рідна мова – це не лише спадщина, яка накопичила в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь, а й наша гордість , воля, наш патріотичний дух, це наша нескореність і міць, адже все, що створене мовою, стало надбанням загальнолюдської культури.

Завдяки чуттєвій поезії, проникливим пісням, ритмічним танцям глядачі захоплено поринули у святкову атмосферу. Студенти  розповідали про історію походження письма, про той складний шлях, який довелося пройти українській мові впродовж усього періоду свого існування, й про ті мовні проблеми, які ще сьогодні треба негайно вирішувати.

На сцені навіть з’явився Нестор Літописець, котрий старанно виводив літери для своєї «Повісті минулих літ». Піднесли настрій глядачам українські гуморески, у яких дотепно висміювався побут українців.Свято завершилося яскравим виконанням пісні «Мова єднання», яка запалила в серцях присутніх надію на краще майбутнє.

Діана Грушанська

Святковий флешмоб

Справжні українці відзначають 9 листопада День української писемності та мови. До цього святкування долучилися студенти й викладачі факультету української філології та журналістики.

Флешмоб «Українська мова – мова єднання» відбувся за участі студентів переважно другого курсу під керівництвом викладачів кафедри української мовиКозак Раїси Віталіївни та Мозолюк Оксани Миколаївни. Збадьорили всіх присутніх запальні пісні у виконанні студентки третього курсу Вікторії Кравчук.Майбутнє України творити молодим! Слова «Ми – молодь України», які звучали під час виконання танка, є яскравим підтвердженням того,що українська талановита молодь є тим життєдайним джерелом, духовною силою, що зміцнить українство.

Вітання з Днем української писемності та мови

Шановна університетська громадо!

Вітаємо з Днем української писемності та мови, святом, яке своєю глибинною духовною суттю історично звеличує нашу націю!

З гідністю і шаною ми усвідомлюємо велику значущість рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.

Бажаємо всім утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.

Зі святом! Щастя, добра, миру, нових здобутків на благо нашої України!

Колектив кафедри української мови