День слов’янської писемності і культури

 

У вир слов’янства 24 травня 2017 року поринули студенти нашого університету. В 416 аудиторії центрального корпусу університету відбулося святкування Дня слов’янської писемності і культури, яке організували магістранти факультету української філології та журналістики під керівництвом викладачів кафедри української мови.

Такі виховні заходи допомагають студентам розвивати  творчу уяву, пізнавати світ та відчувати гордість за приналежність до великої сім’ї слов’янських етносів. Вдало підібрана поезія і фрагменти відеофільмів про укладачів перших азбук створили цікаву й невимушену атмосферу. Студенти підтримали учасників та організаторів дійства своїми схвальними відгуками та оплесками.

Щиросердно дякуємо читальному залу № 1, зокрема його очільниці Гринішиній Інні Іванівні, за організацію книжкової виставки про Кирила і Мефодія та їх сподвижницьку працю.

Поважнюк Андрій, магістрант

факультету української філології та журналістики

“О КНИГО! ТИ ВСЕСВІТ!”

24 квітня 2017 року в 208 аудиторії відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню книги та авторського права (організатори – Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки, Ладиняк Н., доцент кафедри української мови; ведучі – студенти факультету української філології та журналістики Хом’як Н., Козак Д.).

З незвичайними книгами присутніх ознайомила студентка ІІІ курсу факультету української філології та журналістики Басараба О. Виявляється, книги бувають різні: найменші, які проходять крізь вушко голки, та найбільші, вагою 120 кг, кам’яні, діряві, книги-скульптури, 3D-книги, книги-спеції та книги, придатні до запікання.

Про новинки бібліотеки і раритетні видання університету доповіли Крючкова Н., завідувач відділом рідкісних видань, та Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки (перелік праць див. нижче).

 

 

Учасники заходу поринули у чарівний світ українського слова: зустрілися з персонажами І. Нечуя-Левицького – славнозвісними бабою Параскою та бабою Палажкою, яких виконавці ролей, Рибух Н. і  Ясинецька Д., осучаснили та надали їм західноукраїнського колориту; взяли участь у літературній вікторині (переможці – Яремійчук У., Лавренчук М.).

 

Виконанням пісні «Батьківська мова» й декламуванням поезії Старовойта М. «Молитва до української книги» під музичний супровід зачарувала присутніх студентка І курсу факультету української філології та журналістики Шевчук А. Особливо виразні рядки про українську книгу з «Молитви»:

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях,

Неначе зірка провідна,

Великомученице, Ти

Нас освіти і освяти!

Не дай в безпам’ятство пірнути,

Дай пам’ятать і не забути

Твої скрижалі золоті,

Які  крізь терни і шпіцрути

Несла Ти по страсній путі,

Не випускаючи з долонь

Святий немеркнучий вогонь!

Під час заходу діяла книжкова виставка, на якій були представлені видання про книгу, її походження, види друкарства, перших друкарів.

 

Святкова атмосфера, сподіваємося, надихнула позитивом, бажанням читати і самим творити. І нехай світ видається великою книгою, яка допитливим і натхненним розкриває усі свої таємниці!

«О книго! Ти – Всесвіт!

Ти його смисли й прагнення.

Ти поєднання всього того, що пізнала й відчуває Людина.

Ти – вічна і ти – безмежжя.

Ти – дорога!» (П. де Кубертен).

 

Перелік раритетних видань з лінгвістики (упорядкувала Крючкова Н.):

  1. Василенко В. К вопросу о толковом словаре украинской народной терминологии / В. Василенко. – Харьков : Типо-лит. «Печатное дело», 1902. – 15 с.
  2. ВознякМ. Грамматика Лаврентія Зизанія з 1596 року / М. Возняк. – [б.м.] : [б.в.], 1911. – Відб.  із «Записок» Наукового Т-ва ім.. Шевченка. – Т. 52.
  3. Житецкий П. И. Словарь книжной малорусской речи по рукописи ХVII века. Приложение к первой части сочинения «Очерк литературной истории малорусского наречия в ХVII и ХVIII вв.» / П. И. Житецкий. – [б.м.]: [б.и.], 1950. – 133 с. – Машинопись.
  4. Курило О. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів (давніше Городянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині) / О. Курило. – Київ : З друк. Всеук. Ан., 1824. – 111 с. – Машинопис.
  5. Німчинов К. Український язик у минулому й тепер / К. Німчинов. –  2-ге вид. – Харків : Держвидав України, 1926. – 87 с.
  6. Крымскій А. Украинская грамматика для учеников высших классов гимназий и семинарии Приднепровья / А. Крымскій. – Москва : Тип. В. А. Гаутцук, 1907. – 545, 144с.
  7. Пам’ятки українсько-руської мови літератури / Комісія орфографічна Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1896. – Т. 1 : Апокріфи стародавні. – 394 с.
  8. Потебня А. Заметки о малорусском наречии / А. Потебня. – Воронеж : В тип. В. А. Гольдштейна, 1871. – 134 с.
  9. Потебня А. А. Разбор сочинения П. Житецкого  : «Очерк звуковой истории малоруського наречия»  / А. А. Потебня. – Киев : [б. и.], 1876. – 76 с.
  10. Равлюк М. Дієприкметники і дієприслівники в українській мові / Микола Равлюк. – Кіцмань : З друк. Т-ва «Руска Рада», 1912. – Ч. 1 : Про дієприкметники і дієприслівники в творах Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Юрія Федьковича і Василя Стефаника. – 78 с.
  11. Свенціцкий І. Основи науки про мову українську / Іларіон Свенціцкий. – Київ : Т-во «Час», 1917. – 72 с.
  12. Сумцов М. Ф. Начерк розвитку української літературної мови / М. Ф. Сумцов. – Харків : Вид-во «Союз», 1918. – 49 с.
  13. Черкасенко С. Найпотрібніша правила правопису з додатком самостійного писання : підручник для учнів початкових шкіл / Черкасенко С. – Київ : Друк. «Петро Броварський», 1918. – 32 с.

Перелік нових та найзапитуваніших видань у бібліотеці з напрямку «Філологія» (упорядкувала Ситник Л.):

  1. Акорди : антологія української лірики від смерті Шевченка / упоряд. І. Франко. – Київ : Веселка, 2005. – 350 с. : іл. Ю. Панькевича.
  2. Алексієвич С. Чорнобильська молитва : хроніка майбутнього : роман / переклад і післямова Оксани Забужко. – Київ : КОМОРА, 2016. – 288 с.
  3. Антологія української фантастики ХІХ ст. / [упоряд. Ю. Винничук]. – Київ : КЕТС, 2015. – 606 с.
  4. Багряний І. Сад Гетсиманський. Тигролови : [романи] / Іван Багряний. – Київ : Україна, 2015. – 870 с.
  5. Єфремов С. Вибране : статті, наукові розвідки, монографії / Сергій Єфремов; упоряд., передм. та пром. Е. Соловей. – Київ : Наукова думка, 2002. – 760 с.
  6. ЄфремовС. О. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. – Київ : Феміна, 1995. – 688 с.
  7. ЖулинськийМ. Г.  Нація. Культура. Література : нац.-культ. міфи та ідейно-естет. пошуки укр. літ-ри / Микола Жулинський. – Київ : Наукова думка, 2010. – 560 с.
  8. КононенкоВ. І.  Мова у контексті культури : монографія / Віталій Кононенко. – Київ ; Івано-Франківськ : Плай, 2008. – 390 с.
  9. КостенкоЛ. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 416 с.
  10. ПідмогильнийВ. Місто. Невеличка драма / Валер’ян Підмогильний. – Київ : Знання, 2016.– 439 с.
  11. ПритулякВ. Г. Світи Франца Кафки : монографія / В. Г. Притуляк. – Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2017. – 132 с.

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТА

БАКАЛАВРИ
1. МОВНА НОРМА : ІСТОРИЧНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТИ


2. МОВА І СВІТОБАЧЕННЯ НАРОДУ (ЕТНОПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

3. ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ: МОВЛЕННЄВІ ЖАНРИ

МАГІСТРИ
1. ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА


2. КОНТРАСТИВНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ (ПОЛЬСЬКОЇ Й БІЛОРУСЬКОЇ) МОВ

3. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК МОВЛЕННЄВА КАТЕГОРІЯ

4. УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА

VІІ Міжнародна наукова конференція “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі”

Інформаційний лист

НЕТИПОВИЙ ШЕВЧЕНКО…

Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха <…>

Він пильно у нас вдивляється.

Вільний свавільний самум.

Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.

А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.

Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

Іван Драч

Розвіяти міфологізоване сприймання українцями Тараса Шевченка як старого, змарнілого чоловіка в кожусі та шапці, позбутися, за висловом Оксани Забужко, «впливу загальної концепції радянського закожуховіння і закриття Шевченка від школярів, широкого читача, позірного забронзовіння, яке викликає відразу», мали на меті організатори читань для студентів факультету української філології до дня народження митця. І їм це вдалося.

Доцент кафедри української мови Козак Р. В. по-новому відкрила Тараса Григоровича студентам, відшукавши цікаві факти з біографії. Ось лише деякі з них:

Шевченко був прогресивним чоловіком свого часу, мав сильну, вольову натуру. Він був інтелігентною, розумною людиною.

Замолоду був вродливим хлопцем – мав міцну статуру та приємні риси обличчя. Був навіть модником: коли захотів одружитися з Ликерою Полусмак, то за власними ескізами замовив пошиття фраку.

Він любив співати, любив дітей. Згадано ще один цікавий факт – дослідники життя Шевченка припускають, що він одружився з названою дочкою міщанина Івана Шарикова Анною. (Розповідь доповнено відеофрагментами).

Ґрунтовними були доповіді магістрантів Хом’як Н. та Радун А. про мову творів Тараса Шевченка, яка стала «наріжним каменем нашої української літературної мови» (Іван Огієнко).

Можливо, хтось із присутніх уявив собі Шевченка таким:

Або навіть таким:

Думаємо, кожен має право на свого Тараса.

Хочеться, щоб молодь сприймала його як сучасника, твори якого живі, на них досі відгукуються серця українців. Бо насправді, за влучним спостереженнямІвана Малковича, «Шевченкові смисли в багатьох його творах звучать як важкий, глибокий рок, а не мелясна попса».

Зустрічі з працівниками бібліотеки університету

Відповідно до плану навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» (викладач – доц. Ладиняк Н. Б.) студенти першого курсу факультету української філології та журналістики 27 лютого та 2 березня 2017 року зустрілися з працівниками бібліотеки університету, які ознайомили їх з особливостями роботи з фондами періодики, наукових праць, ресурсами електронної бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Зі студентами спілкувалась Опря Т. М., завідувач бібліографічно-інформаційного відділу. Тамара Миколаївна зрозуміло й цікаво розповіла про способи пошуку наукових джерел у каталогах університету, показала, як працювати з картотеками за певною темою дослідження. Наголосила, що такий вид роботи сприятиме формуванню практичних навичок майбутнього науковця, учителя, викладача.

Провідний працівник читального залу № 1 Грінішина І. І. пояснила, з якою навчальною літературою студенти мають змогу працювати в читальному залі № 1, готуючись до практичних занять, виконуючи завдання самостійної роботи тощо. Інна Іванівна закликала першокурсників бути активними користувачами бібліотеки університету, адже саме вони, майбутні учителі української мови і літератури, викладачі, виховуватимуть у своїх учнів любов до книги.

Згодом першокурсники мали змогу самостійно попрацювати з картотеками, виконуючи практичні завдання навчальної дисципліни.

Студенти FUkr1-B16 групи поділилися враженнями про зустріч:

Типусяк Юлія

– Зустріч з Тамарою Миколаївною була цікавою, пізнавальною. Ми довідались про те, як шукати потрібну інформацію для написання рефератів, курсових робіт, підготовки доповідей. Каталоги бібліотеки містять значну кількість систематизованих списків матеріалів, які можуть знадобитись у роботі над власним науковим дослідженням. Тепер, думаю, нам це вдасться.

Ревуцька Валентина

– Тамара Миколаївна ознайомила нас із тим, як правильно шукати потрібну для навчання інформацію у картотеках абонементу і періодики. Ця інформація одразу ж принесла нам дивіденди, адже ми змогли виконати практичне завдання з дисципліни «Основи наукових досліджень» – дібрати у систематичному та алфавітному каталозі наукові праці, які містять певні лінгвістичні поняття (морфема, фонема та ін.).

Згодом ми вже знатимемо, де шукати інформацію для практичних занять і рефератів, адже в Інтернеті не завжди вона достовірна. У цьому люб’язно допоможуть працівники бібліографії та читального залу, котрі розкажуть і покажуть усе, що вас цікавить з проблеми наукового дослідження.

Вишневська Марина

– Опря Т. М. показала нам, як користуватися каталогами бібліотеки університету. Вона пояснила, чому важливо вміти користуватися картотеками: це допоможе в написанні рефератів, статей. Я була вражена, тому що пошук інформації у каталогах може бути набагато цікавішим, аніж пошук в Інтернеті (коли за нас це робить програма).

Глушко Тетяна

– Було дуже цікаво слухати корисну для нас інформацію. Я почерпнула багато нового. Сподобалось, що ті, хто працюють з науковою літературою у бібліотеках, читальних залах, не відкидають можливість працювати з ресурсами в Інтернеті. Тамара Миколаївна розповіла, що за допомогою сучасних технологій можна полегшити пошукову роботу, скориставшись, наприклад, системою електронної бібліотеки університету: комп’ютер автоматично показує джерело, яке б могло нам допомогти. Я захоплено слухала розповідь.

Гарай Катерина

– Такі зустрічі, на мою думку, мають бути обов’язковими в навчанні студентів роботи з науковими джерелами, у підготовці до занять: потрібно відшукати й опрацювати великий обсяг навчального матеріалу, і тут навички його пошуку є дуже доречними.

Тамара Миколаївна подала нам ґрунтовну інформацію про правила роботи з картотеками, на прикладі показала, як самостійно шукати літературу. Сподіваюсь, що проблем у пошуку наукових джерел не виникатиме. У разі труднощів студенти звернуться за допомогою до працівників бібліографії і читального залу, які допоможуть.

Дякуємо Опрі Т. М. та Грінішиній І. І. за мудрі й цінні настанови!

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Рідна мова – це міцний ланцюжок, який об’єднує людей. Учені доводять, що нація може втратити територію, незалежність, військову могутність, проте, зберігши мову, народ забезпечує собі гідне життя й майбутнє процвітання.

Саме тому кожного року 21 лютого уся планета святкує Міжнародний день рідної мови. Це свято запровадили 1999 року згідно із тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

З цієї нагоди в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка студенти факультету української філології та журналістики організували концерт, який проходив в актовій залі центрального корпусу. Керівники заходу – викладачі кафедри української мови Дзюбaк Наталія Миколаївна та Поплавська Людмила Володимирівна.

Основною сюжетною лінією святкового заходу була форма діалогу України-матері з українською мовою. Щоб підтвердити велич мови, Україна демонструвала їй чарівні перлини. Вони символізували слово, завдяки якому мова живе й розвивається; танець, який допомагає висловити думки разом із піснею; мелодію, яка розмовляє без слів; жарт, який підтримує дух народу.

Пом’янули всіх тих, хто загинув, обороняючи терени Батьківщини, хвилиною мовчання. Адже боротьба за незалежність України, право спілкуватися рідною мовою тривала не лише протягом багатьох століть, вона триває й сьогодні.

Студенти декламували поезії, співали, танцювали, грали на фортепіано, демонстрували акторську майстерність у гумористичних сценках. Все це стало справжнім підтвердженням того, що в українців, безперечно, є всі перлини, які вони можуть використовувати для того, щоб процвітала мова та нація.

Ірина Хижа, студентка

факультету української філології та журналістики

Вітаємо переможця!

Студентку Кам’янець-Подільского національного університету імені Івана Огієнка Юлію Колісник, яка стала переможцем обласного етапу ХVII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, нагороджено Дипломом першого ступеня та відзнакою ПрАТ “Ексімед”.

Викладач – Людмила Миколаївна Марчук, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор.

Вітаємо з перемогою!

ЗУСТРІЧ З АБІТУРІЄНТАМИ

18 лютого в центральному корпусі університету відбувся День відкритих дверей для вступників.

Абітурієнти зустрілися з професорсько-викладацьким складом факультету української філології та журналістики.

З вітальним словом до учнів навчальних закладів міста звернувся декан факультету, кандидат філологічних наук, доцент Коваленко Б. О. Ознайомивши одинадцятикласників з напрямками роботи факультету, Борис Олексійович відрекомендував завідувачів кафедр.

Завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Марчук Л. М. розповіла вступникам про особливості навчання на факультеті, окреслила переваги вибору фаху “учитель української мови і літератури” та “філолог”.

Учні переглянули відеоролик про навчання й захоплення студентів факультету української філології та журналістики.

 

Рейтинг успішності студентів факультету української філології та журналістики

Рейтинг успішності студентів