Увага! Оновлено анотації дисциплін

Оновлено анотації дисциплін, викладання яких забезпечує кафедра української мови, для спеціальностей:

  • 014 Середня освіта (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література (освітній ступінь «бакалавр»);
  • 035 Філологія (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література (освітній ступінь «бакалавр»);
  • 014 Середня освіта (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література зі спеціалізацією Українознавство / Редагування освітніх видань Додаткова спеціальність 014. Середня освіта (Мова і література (англійська) світній ступінь «магістр»); 
  • 035  Філологія (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література світній ступінь «магістр»).

Інформацію розміщено на сайті в папці «Інформаційний пакет»:

http://um.kpnu.edu.ua/інформаційний%20пакет/

ПАМ’ЯТІ ПЕТРА ЄФРЕМОВИЧА ТКАЧУКА ПРИСВЯЧУЄМО

5 жовтня 2017 року на факультеті української філології та журналістики в рамках VII Міжнародної наукової конференції «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі» проведено круглий стіл, присвячений 80-річчю з дня народження та світлої пам’яті професора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, вченого-діалектолога, завідувача кафедри української мови (1984-2007 рр.) Петра Єфремовича Ткачука.Відкрив роботу круглого столу декан факультету української філології та журналістики Коваленко Борис Олексійович.

Згідно з програмою учасники прослухали надзвичайно цікаві доповіді професорів: «Петро Єфремович Ткачук – завідувач кафедри української мови» Людмили Миколаївни Марчук (Кам’янець-Подільський),«Фонетичне варіювання в сучасних говірках  та його інтерпретації» Павла Юхимовича Гриценка  (Київ),«Подільський мовний ландшафт у «Словарі української мови» за редакцією Б. Грінченка» Людмили Олександрівни Ткач (Чернівці).

Професор кафедри української мови Наталія Дмитрівна Коваленкопрезентувала збірник текстів народного мовлення, записаних на Поділлі впродовж 1995-2017 рр.,  «Західноподільські та суміжні  говірки», який присвячено пам’яті Петра Єфремовича Ткачука.

Крім того, теплими спогадами про свого батька (Петра Єфремовича Ткачука) щиро поділилася його єдина дочка Ткачук Олена Петрівна – кандидат філологічних наук, доцент Хмельницького національного університету.

Про свої студентські роки, захопливі та ґрунтовні лекції улюбленого викладача особливо зворушливо розповів відомий поет, наш земляк, Сергій Пантюк.

Переконані, що Петро Єфремович Ткачук завжди залишатиметься  в наших серцях і пам’яті. Це наш справжній Учитель і Навчитель Слова – мудрого, філігранного, відточеного, соковитого…

VІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ – ВІДБУЛАСЯ!

5-6 жовтня 2017 року на факультеті української філології та журналістики відбулася VII Міжнародна наукова конференція «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі».

З вітальними словами до учасників наукової зустрічі звернулися проректор з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук, професор Конет Іван Михайлович та декан факультету української філології та журналістики, кандидат філологічних наук, доцент Коваленко Борис Олексійович.

На пленарному засіданні доповіді виголосили: Павло Юхимович Гриценко(Київ) «Українська діалектна мова: евристичний потенціал»


Олена Валентинівна Кульбабська (Чернівці) «Графічне експериментаторство як засіб увиразнення українського художнього тексту кінця XX- початку XXI ст.», Наталія Василівна Кондратенко (Одеса) «Інформаційні мовленнєві жанри українського політичного дискурсу».

Під час конференції працювало вісім наукових секцій: 1. Мовна ситуація і мовна політика; 2. Філософські аспекти лінгвістичних досліджень; 3. Соціокультурні аспекти структури мови; 4. Мова засобів масової інформації; 5. Мова і культура; 6. Соціальне і національне в аспекті художнього сприйняття; 7. Українська мова сьогодні. Стан і перспективи розвитку; 8. Соціокультурні аспекти в навчанні рідної та іноземних мов.

У конференції взяли участь науковці з Житомира, Ізмаїла, Києва, Миколаєва, Одеси, Слов’янська, Сум, Тернополя, Умані, Ужгорода, Харкова, Чернівців, які поділилися результатами своїх досліджень.

Наприкінці конференції всі учасники мали змогу відвідати історичні місця «Квітки на камені» та доторкнутися до стін Хотинської фортеці.

За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових праць (випуск 44), де висвітлюються актуальні проблеми сучасного мовознавства, літературознавства, методики викладання  філологічних дисциплін, а також представлено широкий спектр наукових розробок вітчизняних і закордонних дослідників (Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017. – 378 с.).

Кафедра української мови

НАУКОВІ ГУРТКИ ТА ПРОБЛЕМНІ ГРУПИ

Наукові гуртки:
1. Слово в художньому тексті (керівник – Попович А.С.).
2. Культура ділового спілкування (керівник – Поплавська Л. В.).
3. Проблеми дослідження ідіостилю письменника (керівник – Ладиняк Н.Б.).

Проблемні групи:
1. Лексико-семантичні категорії слова (керівник – Марчук Л. М.).
2. Семантична структура слова (керівник – Козак Р. В.).
3. Когнітивне словотворення в українській мові (керівник – Беркещук І. С.).
4. Актуальні проблеми синтаксису української мови (керівник – Дзюбак Н. М.).
5. Синтаксис західноподільських говірок (керівник – Мозолюк О. М.).
6. Мова суспільних відносин (керівник – Монастирська Р. І.).

День слов’янської писемності і культури

 

У вир слов’янства 24 травня 2017 року поринули студенти нашого університету. В 416 аудиторії центрального корпусу університету відбулося святкування Дня слов’янської писемності і культури, яке організували магістранти факультету української філології та журналістики під керівництвом викладачів кафедри української мови.

Такі виховні заходи допомагають студентам розвивати  творчу уяву, пізнавати світ та відчувати гордість за приналежність до великої сім’ї слов’янських етносів. Вдало підібрана поезія і фрагменти відеофільмів про укладачів перших азбук створили цікаву й невимушену атмосферу. Студенти підтримали учасників та організаторів дійства своїми схвальними відгуками та оплесками.

Щиросердно дякуємо читальному залу № 1, зокрема його очільниці Гринішиній Інні Іванівні, за організацію книжкової виставки про Кирила і Мефодія та їх сподвижницьку працю.

Поважнюк Андрій, магістрант

факультету української філології та журналістики

“О КНИГО! ТИ ВСЕСВІТ!”

24 квітня 2017 року в 208 аудиторії відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню книги та авторського права (організатори – Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки, Ладиняк Н., доцент кафедри української мови; ведучі – студенти факультету української філології та журналістики Хом’як Н., Козак Д.).

З незвичайними книгами присутніх ознайомила студентка ІІІ курсу факультету української філології та журналістики Басараба О. Виявляється, книги бувають різні: найменші, які проходять крізь вушко голки, та найбільші, вагою 120 кг, кам’яні, діряві, книги-скульптури, 3D-книги, книги-спеції та книги, придатні до запікання.

Про новинки бібліотеки і раритетні видання університету доповіли Крючкова Н., завідувач відділом рідкісних видань, та Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки (перелік праць див. нижче).

 

 

Учасники заходу поринули у чарівний світ українського слова: зустрілися з персонажами І. Нечуя-Левицького – славнозвісними бабою Параскою та бабою Палажкою, яких виконавці ролей, Рибух Н. і  Ясинецька Д., осучаснили та надали їм західноукраїнського колориту; взяли участь у літературній вікторині (переможці – Яремійчук У., Лавренчук М.).

 

Виконанням пісні «Батьківська мова» й декламуванням поезії Старовойта М. «Молитва до української книги» під музичний супровід зачарувала присутніх студентка І курсу факультету української філології та журналістики Шевчук А. Особливо виразні рядки про українську книгу з «Молитви»:

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях,

Неначе зірка провідна,

Великомученице, Ти

Нас освіти і освяти!

Не дай в безпам’ятство пірнути,

Дай пам’ятать і не забути

Твої скрижалі золоті,

Які  крізь терни і шпіцрути

Несла Ти по страсній путі,

Не випускаючи з долонь

Святий немеркнучий вогонь!

Під час заходу діяла книжкова виставка, на якій були представлені видання про книгу, її походження, види друкарства, перших друкарів.

 

Святкова атмосфера, сподіваємося, надихнула позитивом, бажанням читати і самим творити. І нехай світ видається великою книгою, яка допитливим і натхненним розкриває усі свої таємниці!

«О книго! Ти – Всесвіт!

Ти його смисли й прагнення.

Ти поєднання всього того, що пізнала й відчуває Людина.

Ти – вічна і ти – безмежжя.

Ти – дорога!» (П. де Кубертен).

 

Перелік раритетних видань з лінгвістики (упорядкувала Крючкова Н.):

  1. Василенко В. К вопросу о толковом словаре украинской народной терминологии / В. Василенко. – Харьков : Типо-лит. «Печатное дело», 1902. – 15 с.
  2. ВознякМ. Грамматика Лаврентія Зизанія з 1596 року / М. Возняк. – [б.м.] : [б.в.], 1911. – Відб.  із «Записок» Наукового Т-ва ім.. Шевченка. – Т. 52.
  3. Житецкий П. И. Словарь книжной малорусской речи по рукописи ХVII века. Приложение к первой части сочинения «Очерк литературной истории малорусского наречия в ХVII и ХVIII вв.» / П. И. Житецкий. – [б.м.]: [б.и.], 1950. – 133 с. – Машинопись.
  4. Курило О. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів (давніше Городянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині) / О. Курило. – Київ : З друк. Всеук. Ан., 1824. – 111 с. – Машинопис.
  5. Німчинов К. Український язик у минулому й тепер / К. Німчинов. –  2-ге вид. – Харків : Держвидав України, 1926. – 87 с.
  6. Крымскій А. Украинская грамматика для учеников высших классов гимназий и семинарии Приднепровья / А. Крымскій. – Москва : Тип. В. А. Гаутцук, 1907. – 545, 144с.
  7. Пам’ятки українсько-руської мови літератури / Комісія орфографічна Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1896. – Т. 1 : Апокріфи стародавні. – 394 с.
  8. Потебня А. Заметки о малорусском наречии / А. Потебня. – Воронеж : В тип. В. А. Гольдштейна, 1871. – 134 с.
  9. Потебня А. А. Разбор сочинения П. Житецкого  : «Очерк звуковой истории малоруського наречия»  / А. А. Потебня. – Киев : [б. и.], 1876. – 76 с.
  10. Равлюк М. Дієприкметники і дієприслівники в українській мові / Микола Равлюк. – Кіцмань : З друк. Т-ва «Руска Рада», 1912. – Ч. 1 : Про дієприкметники і дієприслівники в творах Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Юрія Федьковича і Василя Стефаника. – 78 с.
  11. Свенціцкий І. Основи науки про мову українську / Іларіон Свенціцкий. – Київ : Т-во «Час», 1917. – 72 с.
  12. Сумцов М. Ф. Начерк розвитку української літературної мови / М. Ф. Сумцов. – Харків : Вид-во «Союз», 1918. – 49 с.
  13. Черкасенко С. Найпотрібніша правила правопису з додатком самостійного писання : підручник для учнів початкових шкіл / Черкасенко С. – Київ : Друк. «Петро Броварський», 1918. – 32 с.

Перелік нових та найзапитуваніших видань у бібліотеці з напрямку «Філологія» (упорядкувала Ситник Л.):

  1. Акорди : антологія української лірики від смерті Шевченка / упоряд. І. Франко. – Київ : Веселка, 2005. – 350 с. : іл. Ю. Панькевича.
  2. Алексієвич С. Чорнобильська молитва : хроніка майбутнього : роман / переклад і післямова Оксани Забужко. – Київ : КОМОРА, 2016. – 288 с.
  3. Антологія української фантастики ХІХ ст. / [упоряд. Ю. Винничук]. – Київ : КЕТС, 2015. – 606 с.
  4. Багряний І. Сад Гетсиманський. Тигролови : [романи] / Іван Багряний. – Київ : Україна, 2015. – 870 с.
  5. Єфремов С. Вибране : статті, наукові розвідки, монографії / Сергій Єфремов; упоряд., передм. та пром. Е. Соловей. – Київ : Наукова думка, 2002. – 760 с.
  6. ЄфремовС. О. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. – Київ : Феміна, 1995. – 688 с.
  7. ЖулинськийМ. Г.  Нація. Культура. Література : нац.-культ. міфи та ідейно-естет. пошуки укр. літ-ри / Микола Жулинський. – Київ : Наукова думка, 2010. – 560 с.
  8. КононенкоВ. І.  Мова у контексті культури : монографія / Віталій Кононенко. – Київ ; Івано-Франківськ : Плай, 2008. – 390 с.
  9. КостенкоЛ. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 416 с.
  10. ПідмогильнийВ. Місто. Невеличка драма / Валер’ян Підмогильний. – Київ : Знання, 2016.– 439 с.
  11. ПритулякВ. Г. Світи Франца Кафки : монографія / В. Г. Притуляк. – Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2017. – 132 с.

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТА

БАКАЛАВРИ
1. МОВНА НОРМА : ІСТОРИЧНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТИ


2. МОВА І СВІТОБАЧЕННЯ НАРОДУ (ЕТНОПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

3. ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ: МОВЛЕННЄВІ ЖАНРИ

МАГІСТРИ
1. ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА


2. КОНТРАСТИВНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ (ПОЛЬСЬКОЇ Й БІЛОРУСЬКОЇ) МОВ

3. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК МОВЛЕННЄВА КАТЕГОРІЯ

4. УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА

VІІ Міжнародна наукова конференція “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі”

Інформаційний лист

НЕТИПОВИЙ ШЕВЧЕНКО…

Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.

Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха <…>

Він пильно у нас вдивляється.

Вільний свавільний самум.

Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.

А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.

Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

Іван Драч

Розвіяти міфологізоване сприймання українцями Тараса Шевченка як старого, змарнілого чоловіка в кожусі та шапці, позбутися, за висловом Оксани Забужко, «впливу загальної концепції радянського закожуховіння і закриття Шевченка від школярів, широкого читача, позірного забронзовіння, яке викликає відразу», мали на меті організатори читань для студентів факультету української філології до дня народження митця. І їм це вдалося.

Доцент кафедри української мови Козак Р. В. по-новому відкрила Тараса Григоровича студентам, відшукавши цікаві факти з біографії. Ось лише деякі з них:

Шевченко був прогресивним чоловіком свого часу, мав сильну, вольову натуру. Він був інтелігентною, розумною людиною.

Замолоду був вродливим хлопцем – мав міцну статуру та приємні риси обличчя. Був навіть модником: коли захотів одружитися з Ликерою Полусмак, то за власними ескізами замовив пошиття фраку.

Він любив співати, любив дітей. Згадано ще один цікавий факт – дослідники життя Шевченка припускають, що він одружився з названою дочкою міщанина Івана Шарикова Анною. (Розповідь доповнено відеофрагментами).

Ґрунтовними були доповіді магістрантів Хом’як Н. та Радун А. про мову творів Тараса Шевченка, яка стала «наріжним каменем нашої української літературної мови» (Іван Огієнко).

Можливо, хтось із присутніх уявив собі Шевченка таким:

Або навіть таким:

Думаємо, кожен має право на свого Тараса.

Хочеться, щоб молодь сприймала його як сучасника, твори якого живі, на них досі відгукуються серця українців. Бо насправді, за влучним спостереженнямІвана Малковича, «Шевченкові смисли в багатьох його творах звучать як важкий, глибокий рок, а не мелясна попса».

Зустрічі з працівниками бібліотеки університету

Відповідно до плану навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень» (викладач – доц. Ладиняк Н. Б.) студенти першого курсу факультету української філології та журналістики 27 лютого та 2 березня 2017 року зустрілися з працівниками бібліотеки університету, які ознайомили їх з особливостями роботи з фондами періодики, наукових праць, ресурсами електронної бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Зі студентами спілкувалась Опря Т. М., завідувач бібліографічно-інформаційного відділу. Тамара Миколаївна зрозуміло й цікаво розповіла про способи пошуку наукових джерел у каталогах університету, показала, як працювати з картотеками за певною темою дослідження. Наголосила, що такий вид роботи сприятиме формуванню практичних навичок майбутнього науковця, учителя, викладача.

Провідний працівник читального залу № 1 Грінішина І. І. пояснила, з якою навчальною літературою студенти мають змогу працювати в читальному залі № 1, готуючись до практичних занять, виконуючи завдання самостійної роботи тощо. Інна Іванівна закликала першокурсників бути активними користувачами бібліотеки університету, адже саме вони, майбутні учителі української мови і літератури, викладачі, виховуватимуть у своїх учнів любов до книги.

Згодом першокурсники мали змогу самостійно попрацювати з картотеками, виконуючи практичні завдання навчальної дисципліни.

Студенти FUkr1-B16 групи поділилися враженнями про зустріч:

Типусяк Юлія

– Зустріч з Тамарою Миколаївною була цікавою, пізнавальною. Ми довідались про те, як шукати потрібну інформацію для написання рефератів, курсових робіт, підготовки доповідей. Каталоги бібліотеки містять значну кількість систематизованих списків матеріалів, які можуть знадобитись у роботі над власним науковим дослідженням. Тепер, думаю, нам це вдасться.

Ревуцька Валентина

– Тамара Миколаївна ознайомила нас із тим, як правильно шукати потрібну для навчання інформацію у картотеках абонементу і періодики. Ця інформація одразу ж принесла нам дивіденди, адже ми змогли виконати практичне завдання з дисципліни «Основи наукових досліджень» – дібрати у систематичному та алфавітному каталозі наукові праці, які містять певні лінгвістичні поняття (морфема, фонема та ін.).

Згодом ми вже знатимемо, де шукати інформацію для практичних занять і рефератів, адже в Інтернеті не завжди вона достовірна. У цьому люб’язно допоможуть працівники бібліографії та читального залу, котрі розкажуть і покажуть усе, що вас цікавить з проблеми наукового дослідження.

Вишневська Марина

– Опря Т. М. показала нам, як користуватися каталогами бібліотеки університету. Вона пояснила, чому важливо вміти користуватися картотеками: це допоможе в написанні рефератів, статей. Я була вражена, тому що пошук інформації у каталогах може бути набагато цікавішим, аніж пошук в Інтернеті (коли за нас це робить програма).

Глушко Тетяна

– Було дуже цікаво слухати корисну для нас інформацію. Я почерпнула багато нового. Сподобалось, що ті, хто працюють з науковою літературою у бібліотеках, читальних залах, не відкидають можливість працювати з ресурсами в Інтернеті. Тамара Миколаївна розповіла, що за допомогою сучасних технологій можна полегшити пошукову роботу, скориставшись, наприклад, системою електронної бібліотеки університету: комп’ютер автоматично показує джерело, яке б могло нам допомогти. Я захоплено слухала розповідь.

Гарай Катерина

– Такі зустрічі, на мою думку, мають бути обов’язковими в навчанні студентів роботи з науковими джерелами, у підготовці до занять: потрібно відшукати й опрацювати великий обсяг навчального матеріалу, і тут навички його пошуку є дуже доречними.

Тамара Миколаївна подала нам ґрунтовну інформацію про правила роботи з картотеками, на прикладі показала, як самостійно шукати літературу. Сподіваюсь, що проблем у пошуку наукових джерел не виникатиме. У разі труднощів студенти звернуться за допомогою до працівників бібліографії і читального залу, які допоможуть.

Дякуємо Опрі Т. М. та Грінішиній І. І. за мудрі й цінні настанови!