Толерантність в лінгвокультурологічному аспекті як виклик глобалізаційним процесам

На факультеті української філології та журналістики щоденно вирує наукова робота, яка репрезентує творчі пошуки студенства, а 14 листопада 2017 року відбувся круглий стіл, присвячений Міжнародному дню толерантності, який святкують 16 листопада. У підготовці цього заходу взяли участь студенти нашого факультету і викладачі кафедри української мови.

Розпочала роботу круглого столу кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови Монастирська Римма Іванівна, яка повідомила порядок засідання та запросила до слова Довгого Олексія з доповіддю: «Засоби вербалізації дихотомії толерантність/ворожість в регіональних Інтернет-ЗМІ». Магістрант познайомив авдиторію з типовими помилками журналістів під час інтерв’ю з відомими особами, простежив особливості «толерантної поведінки» сучасного журналіста.

Доповідь Марчук Людмили Миколаївни, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови, була присвячена мовним засобам реалізації моральних норм у засобах масової комунікації.

Авторка повідомила, що у мові ЗМК натрапляємо на опис таких видів толерантності: 1) релігійної; 2) поведінкової; 3) національної; 4) соціальної; 5) політичної». Пропоновані види толерантності репрезентують семантику цього поняття, зображають її як цивілізований компроміс, готовність допускати іншодумство. Людмила Миколаївна окреслила перспективи дослідження – аналіз вербалізації дихотомії толерантність / ворожість на різних мовних рівнях та створення ідеальної моделі поняття толерантності в сучасному українському лінгвокультурному просторі.

Лиса Вікторія, студентка 3 курсу, запропонувала доповідь з теми:«Розмаїття мов та лінгвістична толерантність». Студентка чітко проаналізувала поняття «лінгвістичної толерантності» та його реалізацію в контексті мовної взаємодії, а також висвітила поняття індивідуальних характеристик національної мови та його тлумачення в лінгвістичній науці.

Роботу круглого столу продовжила Наталія Рибух, студентка 4 курсу, яка висвітлила проблему «Толерантності в аспекті світобачення» та її реалізацію в контексті мовних взаємодій.

Робота круглого столу була надзвичайно цікавою та змістовною, студенти й викладачі обговорили пропоновані тези й визначили основні аспекти лінгвістичної толерантності та її реалізації на конкретних матеріалах із пропонованих доповідей.

Андрій Поважнюк, магістрант 2 курсу

факультету української

філології та журналістики

День української писемності та мови

Письмо – одне з найважливіших відкриттів, завдяки якому з’явилася можливість зберігати знання. Мова – засіб спілкування і пізнання. Ці два поняття нероздільні, тому важливо не втратити цей духовний зв’язок основ людської діяльності. Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. За православним календарем цього дня вшановують пам’ять Нестора-Літописця– послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.  З нагоди свята магістранти зі студенти ІІ-ІV курсів факультету української філології та журналістики організували концертну програму (режисер заходу – Ільєва Наталія, керівники – старші викладачі кафедри української мови – Мозолюк Оксана Миколаївна та Федькова Інга Анатоліївна).

Хто не знає своєї історії, той не має майбутнього. Саме тому під час дійства ведучі зробили великий хронологічний аналіз найважливіших дат. Глядачі прослухали доповідь про основні віхи зародження писемності, пригадали тернистий шлях боротьби української мови за свою незалежність.

Свято було цікаве, насичене різними номерами. Студенти й магістранти читали вірші, співали й танцювали. Особливу увагу привернули авторські твори: вірш про слово випускниці факультету української філології та журналістики Юлії Боднар, а також пісня про Україну (автори слів магістранти факультету української філології та журналістики – Артем Блазій і Наталія Ільєва).Бурхливі овації викликали театральні постановки: уривок з історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» і міні-вистава «Дорога в рай».

На завершення ведучі закликали пам’ятати й шанувати рідну землю, її історію, мову, тому що «нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову».

Ірина Хижа, студентка факультету української філології та журналістики 

Інтернет-конференція “Вербальні культурні коди сучасної української мови”. Інформаційний лист

Шановні колеги!

Кафедра української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка запрошує Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науковій інтернет-конференції “Вербальні культурні коди сучасної української мови”, яка відбудеться 9 листопада 2017 року.

Наукова проблематика інтернет-конференції:
1. Категорії, концептуальний апарат і проблеми лінгвістичної парадигми.
2. Лінгвокультурологічні феномени в сучасній українській мові.
3. Ментальний світ українця в мовних кодах.
4. Лінгводидактичні аспекти ментальності.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська, німецька.

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ: Інформаційний лист.

Увага! Оновлено анотації дисциплін

Оновлено анотації дисциплін, викладання яких забезпечує кафедра української мови, для спеціальностей:

  • 014 Середня освіта (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література (освітній ступінь «бакалавр»);
  • 035 Філологія (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література (освітній ступінь «бакалавр»);
  • 014 Середня освіта (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література зі спеціалізацією Українознавство / Редагування освітніх видань Додаткова спеціальність 014. Середня освіта (Мова і література (англійська) світній ступінь «магістр»); 
  • 035  Філологія (Українська мова і література) за освітньою програмою Українська мова і література світній ступінь «магістр»).

Інформацію розміщено на сайті в папці «Інформаційний пакет»:

http://um.kpnu.edu.ua/інформаційний%20пакет/

ПАМ’ЯТІ ПЕТРА ЄФРЕМОВИЧА ТКАЧУКА ПРИСВЯЧУЄМО

5 жовтня 2017 року на факультеті української філології та журналістики в рамках VII Міжнародної наукової конференції «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі» проведено круглий стіл, присвячений 80-річчю з дня народження та світлої пам’яті професора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, вченого-діалектолога, завідувача кафедри української мови (1984-2007 рр.) Петра Єфремовича Ткачука.Відкрив роботу круглого столу декан факультету української філології та журналістики Коваленко Борис Олексійович.

Згідно з програмою учасники прослухали надзвичайно цікаві доповіді професорів: «Петро Єфремович Ткачук – завідувач кафедри української мови» Людмили Миколаївни Марчук (Кам’янець-Подільський),«Фонетичне варіювання в сучасних говірках  та його інтерпретації» Павла Юхимовича Гриценка  (Київ),«Подільський мовний ландшафт у «Словарі української мови» за редакцією Б.Грінченка» Людмили Олександрівни Ткач (Чернівці).

Професор кафедри української мови Наталія Дмитрівна Коваленкопрезентувала збірник текстів народного мовлення, записаних на Поділлі впродовж 1995-2017 рр.,  «Західноподільські та суміжні  говірки», який присвячено пам’яті Петра Єфремовича Ткачука.

Крім того, теплими спогадами про свого батька (Петра Єфремовича Ткачука) щиро поділилася його єдина дочка Ткачук Олена Петрівна – кандидат філологічних наук, доцент Хмельницького національного університету.

Про свої студентські роки, захопливі та ґрунтовні лекції улюбленого викладача особливо зворушливо розповів відомий поет, наш земляк, Сергій Пантюк.

Переконані, що Петро Єфремович Ткачук завжди залишатиметься  в наших серцях і пам’яті. Це наш справжній Учитель і Навчитель Слова – мудрого, філігранного, відточеного, соковитого…

VІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ – ВІДБУЛАСЯ!

5-6 жовтня 2017 року на факультеті української філології та журналістики відбулася VII Міжнародна наукова конференція «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі».

З вітальними словами до учасників наукової зустрічі звернулися проректор з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук, професор Конет Іван Михайлович та декан факультету української філології та журналістики, кандидат філологічних наук, доцент Коваленко Борис Олексійович.

На пленарному засіданні доповіді виголосили: Павло Юхимович Гриценко(Київ) «Українська діалектна мова: евристичний потенціал»


Олена Валентинівна Кульбабська (Чернівці) «Графічне експериментаторство як засіб увиразнення українського художнього тексту кінця XX- початку XXI ст.», Наталія Василівна Кондратенко (Одеса) «Інформаційні мовленнєві жанри українського політичного дискурсу».

Під час конференції працювало вісім наукових секцій: 1. Мовна ситуація і мовна політика; 2. Філософські аспекти лінгвістичних досліджень; 3. Соціокультурні аспекти структури мови; 4. Мова засобів масової інформації; 5. Мова і культура; 6. Соціальне і національне в аспекті художнього сприйняття; 7. Українська мова сьогодні. Стан і перспективи розвитку; 8. Соціокультурні аспекти в навчанні рідної та іноземних мов.

У конференції взяли участь науковці з Житомира, Ізмаїла, Києва, Миколаєва, Одеси, Слов’янська, Сум, Тернополя, Умані, Ужгорода, Харкова, Чернівців, які поділилися результатами своїх досліджень.

Наприкінці конференції всі учасники мали змогу відвідати історичні місця «Квітки на камені» та доторкнутися до стін Хотинської фортеці.

За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових праць (випуск 44), де висвітлюються актуальні проблеми сучасного мовознавства, літературознавства, методики викладання  філологічних дисциплін, а також представлено широкий спектр наукових розробок вітчизняних і закордонних дослідників (Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2017. – 378 с.).

Кафедра української мови

НАУКОВІ ГУРТКИ ТА ПРОБЛЕМНІ ГРУПИ

Наукові гуртки:
1. Слово в художньому тексті (керівник – Попович А.С.).
2. Культура ділового спілкування (керівник – Поплавська Л. В.).
3. Проблеми дослідження ідіостилю письменника (керівник – Ладиняк Н.Б.).

Проблемні групи:
1. Лексико-семантичні категорії слова (керівник – Марчук Л. М.).
2. Семантична структура слова (керівник – Козак Р. В.).
3. Когнітивне словотворення в українській мові (керівник – Беркещук І. С.).
4. Актуальні проблеми синтаксису української мови (керівник – Дзюбак Н. М.).
5. Синтаксис західноподільських говірок (керівник – Мозолюк О. М.).
6. Мова суспільних відносин (керівник – Монастирська Р. І.).

7. Діалектна лексика як джерело збагачення мови літературної (Шеремета Н. П.).

День слов’янської писемності і культури

 

У вир слов’янства 24 травня 2017 року поринули студенти нашого університету. В 416 аудиторії центрального корпусу університету відбулося святкування Дня слов’янської писемності і культури, яке організували магістранти факультету української філології та журналістики під керівництвом викладачів кафедри української мови.

Такі виховні заходи допомагають студентам розвивати  творчу уяву, пізнавати світ та відчувати гордість за приналежність до великої сім’ї слов’янських етносів. Вдало підібрана поезія і фрагменти відеофільмів про укладачів перших азбук створили цікаву й невимушену атмосферу. Студенти підтримали учасників та організаторів дійства своїми схвальними відгуками та оплесками.

Щиросердно дякуємо читальному залу № 1, зокрема його очільниці Гринішиній Інні Іванівні, за організацію книжкової виставки про Кирила і Мефодія та їх сподвижницьку працю.

Поважнюк Андрій, магістрант

факультету української філології та журналістики

“О КНИГО! ТИ ВСЕСВІТ!”

24 квітня 2017 року в 208 аудиторії відбувся захід, присвячений Всесвітньому дню книги та авторського права (організатори – Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки, Ладиняк Н., доцент кафедри української мови; ведучі – студенти факультету української філології та журналістики Хом’як Н., Козак Д.).

З незвичайними книгами присутніх ознайомила студентка ІІІ курсу факультету української філології та журналістики Басараба О. Виявляється, книги бувають різні: найменші, які проходять крізь вушко голки, та найбільші, вагою 120 кг, кам’яні, діряві, книги-скульптури, 3D-книги, книги-спеції та книги, придатні до запікання.

Про новинки бібліотеки і раритетні видання університету доповіли Крючкова Н., завідувач відділом рідкісних видань, та Ситник Л., завідувач центральним абонементом бібліотеки (перелік праць див. нижче).

 

 

Учасники заходу поринули у чарівний світ українського слова: зустрілися з персонажами І. Нечуя-Левицького – славнозвісними бабою Параскою та бабою Палажкою, яких виконавці ролей, Рибух Н. і  Ясинецька Д., осучаснили та надали їм західноукраїнського колориту; взяли участь у літературній вікторині (переможці – Яремійчук У., Лавренчук М.).

 

Виконанням пісні «Батьківська мова» й декламуванням поезії Старовойта М. «Молитва до української книги» під музичний супровід зачарувала присутніх студентка І курсу факультету української філології та журналістики Шевчук А. Особливо виразні рядки про українську книгу з «Молитви»:

О книго! Пресвята богиня!

Народу й роду берегиня!

Неопалима купина!

По всіх вертепах і яскинях,

Неначе зірка провідна,

Великомученице, Ти

Нас освіти і освяти!

Не дай в безпам’ятство пірнути,

Дай пам’ятать і не забути

Твої скрижалі золоті,

Які  крізь терни і шпіцрути

Несла Ти по страсній путі,

Не випускаючи з долонь

Святий немеркнучий вогонь!

Під час заходу діяла книжкова виставка, на якій були представлені видання про книгу, її походження, види друкарства, перших друкарів.

 

Святкова атмосфера, сподіваємося, надихнула позитивом, бажанням читати і самим творити. І нехай світ видається великою книгою, яка допитливим і натхненним розкриває усі свої таємниці!

«О книго! Ти – Всесвіт!

Ти його смисли й прагнення.

Ти поєднання всього того, що пізнала й відчуває Людина.

Ти – вічна і ти – безмежжя.

Ти – дорога!» (П. де Кубертен).

 

Перелік раритетних видань з лінгвістики (упорядкувала Крючкова Н.):

  1. Василенко В. К вопросу о толковом словаре украинской народной терминологии / В. Василенко. – Харьков : Типо-лит. «Печатное дело», 1902. – 15 с.
  2. ВознякМ. Грамматика Лаврентія Зизанія з 1596 року / М. Возняк. – [б.м.] : [б.в.], 1911. – Відб.  із «Записок» Наукового Т-ва ім.. Шевченка. – Т. 52.
  3. Житецкий П. И. Словарь книжной малорусской речи по рукописи ХVII века. Приложение к первой части сочинения «Очерк литературной истории малорусского наречия в ХVII и ХVIII вв.» / П. И. Житецкий. – [б.м.]: [б.и.], 1950. – 133 с. – Машинопись.
  4. Курило О. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоробричів (давніше Городянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині) / О. Курило. – Київ : З друк. Всеук. Ан., 1824. – 111 с. – Машинопис.
  5. Німчинов К. Український язик у минулому й тепер / К. Німчинов. –  2-ге вид. – Харків : Держвидав України, 1926. – 87 с.
  6. Крымскій А. Украинская грамматика для учеников высших классов гимназий и семинарии Приднепровья / А. Крымскій. – Москва : Тип. В. А. Гаутцук, 1907. – 545, 144с.
  7. Пам’ятки українсько-руської мови літератури / Комісія орфографічна Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1896. – Т. 1 : Апокріфи стародавні. – 394 с.
  8. Потебня А. Заметки о малорусском наречии / А. Потебня. – Воронеж : В тип. В. А. Гольдштейна, 1871. – 134 с.
  9. Потебня А. А. Разбор сочинения П. Житецкого  : «Очерк звуковой истории малоруського наречия»  / А. А. Потебня. – Киев : [б. и.], 1876. – 76 с.
  10. Равлюк М. Дієприкметники і дієприслівники в українській мові / Микола Равлюк. – Кіцмань : З друк. Т-ва «Руска Рада», 1912. – Ч. 1 : Про дієприкметники і дієприслівники в творах Григорія Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Юрія Федьковича і Василя Стефаника. – 78 с.
  11. Свенціцкий І. Основи науки про мову українську / Іларіон Свенціцкий. – Київ : Т-во «Час», 1917. – 72 с.
  12. Сумцов М. Ф. Начерк розвитку української літературної мови / М. Ф. Сумцов. – Харків : Вид-во «Союз», 1918. – 49 с.
  13. Черкасенко С. Найпотрібніша правила правопису з додатком самостійного писання : підручник для учнів початкових шкіл / Черкасенко С. – Київ : Друк. «Петро Броварський», 1918. – 32 с.

Перелік нових та найзапитуваніших видань у бібліотеці з напрямку «Філологія» (упорядкувала Ситник Л.):

  1. Акорди : антологія української лірики від смерті Шевченка / упоряд. І. Франко. – Київ : Веселка, 2005. – 350 с. : іл. Ю. Панькевича.
  2. Алексієвич С. Чорнобильська молитва : хроніка майбутнього : роман / переклад і післямова Оксани Забужко. – Київ : КОМОРА, 2016. – 288 с.
  3. Антологія української фантастики ХІХ ст. / [упоряд. Ю. Винничук]. – Київ : КЕТС, 2015. – 606 с.
  4. Багряний І. Сад Гетсиманський. Тигролови : [романи] / Іван Багряний. – Київ : Україна, 2015. – 870 с.
  5. Єфремов С. Вибране : статті, наукові розвідки, монографії / Сергій Єфремов; упоряд., передм. та пром. Е. Соловей. – Київ : Наукова думка, 2002. – 760 с.
  6. ЄфремовС. О. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. – Київ : Феміна, 1995. – 688 с.
  7. ЖулинськийМ. Г.  Нація. Культура. Література : нац.-культ. міфи та ідейно-естет. пошуки укр. літ-ри / Микола Жулинський. – Київ : Наукова думка, 2010. – 560 с.
  8. КононенкоВ. І.  Мова у контексті культури : монографія / Віталій Кононенко. – Київ ; Івано-Франківськ : Плай, 2008. – 390 с.
  9. КостенкоЛ. Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 416 с.
  10. ПідмогильнийВ. Місто. Невеличка драма / Валер’ян Підмогильний. – Київ : Знання, 2016.– 439 с.
  11. ПритулякВ. Г. Світи Франца Кафки : монографія / В. Г. Притуляк. – Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2017. – 132 с.

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТА

БАКАЛАВРИ
1. МОВНА НОРМА : ІСТОРИЧНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТИ


2. МОВА І СВІТОБАЧЕННЯ НАРОДУ (ЕТНОПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ

3. ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ: МОВЛЕННЄВІ ЖАНРИ

МАГІСТРИ
1. ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА


2. КОНТРАСТИВНА ГРАМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ (ПОЛЬСЬКОЇ Й БІЛОРУСЬКОЇ) МОВ

3. ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ЯК МОВЛЕННЄВА КАТЕГОРІЯ

4. УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА