"Вона жила словом..."

18 жовтня кафедра української мови провела круглий стіл “Вона жила словом” (до 90-річчя кандидата філологічних наук, професора Надії Яківни Грипас).

  

Круглий стіл пам'яті професора кафедри Грипас Н.Я.

18 жовтня 2018 року
11.25
Круглий стіл
«ВОНА ЖИЛА СЛОВОМ»
(до 90-річчя професора кафедри української мови 
Надії Яківни Грипас)

(ауд. 416)

 

МАКС КІДРУК ПРЕЗЕНТУВАВ НОВУ КНИГУ

У п’ятницю, 5 жовтня, до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка завітав відомий сучасний український письменник МАКС КІДРУК. Зустріч зі студентами ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету української філології та журналістики відбулася у 208 аудиторії, автор презентував свою нову книгу «Де немає Бога».

Макс Кідрук — український письменник, мандрівник і популяризатор науки. Автор книжок «Не озирайся і мовчи», «Жорстоке небо», «Твердиня», дилогії «Бот», а також роману «Зазирни у мої сни», який увійшов до короткого списку премії «Книга року ВВС 2016». Він палкий мандрівник. Відвідав понад 30 країн, що безперечно, надихнуло його на створення нових творів. Макс Кідрук захоплено розповідав студентам про своє навчання в Швеції, справив враження не лише майстерного письменника, а й глибокого знавця людської душі.

«Де немає Бога» — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога. Автор подає історію шести різних осіб, кожна з яких, так чи так, переплетена одна з одною нитками трагічних подій у їхньому житті. Окрім короткої презентації власної книги, Макс Кідрук поділився з присутніми відгуками про неї. Найбільш схвально читачі оцінили історію Брендона Бартона, гравця американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Сам автор поділився історією власного захоплення американським футболом, детально пояснив деякі правила гри та навіть продемонстрував їх у короткому відеосюжеті. Найзворушливішим моментом у всій книзі можна назвати лист  до Брендона від його батька, прочитавши який, кожен віднайде відповіді на запитання щодо цієї історії.

Наприкінці зустрічі Макс Кідрук відповів на запитання, які цікавили студентів, також кожен охочий мав змогу отримати книгу з автографом автора, зробити спільні фото та поспілкуватися з ним. Усі присутні отримали позитивні враження та чекають на нові зустрічі з талановитим письменником.

Студентки ІІІ курсу
факультету української філології та журналістики 
Фостата Оксана, Коробчук Юлія та Трофимюк Олеся.

Оновлено інформаційний пакет факультету української філології та журналістики!

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ 2018-2019 н.р-converted

Науково-практична конференція "Теоретичні засади і практичний досвід підготовки педагогів історичного і філологічного профілів"

100 років успіху! З таким девізом наш університет святкує свій ювілей.
Розважальні заходи попереду, а ось наукова діяльність, присвячена 100-річчю заснування університету, вже активно розпочалася.

11 вересня 2018 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція “Теоретичні засади і практичний досвід підготовки педагогів історичного і філологічного профілів у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка: історія і сучасність”. На цьому заході кожен присутній мав змогу ще раз переконатися в тому, що університет багатий талановитими науковцями, праці яких є великим надбанням не лише для нашої alma mater, але й для всієї наукової спільноти.

Олександра Стара, студентка 2 курсу факультету української філології та журналістики

До уваги вступників!

У Приймальній комісії розпочав роботу Консультаційний центр для надання допомоги вступникам при реєстрації електронних кабінетів та поданні заяв в електронній формі:

(03849) 3-06-01; (093) 025 10 04; (098) 223 72 87

Електронний кабінет вступника – 2018

Інструкція (подання заяв в електронній формі)
Правила прийому до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка у 2018 році
БАКАЛАВР

МАГІСТР

Університет отримав доступ до наукометричної бази даних Scopus

Scopus – це найбільша міжнародна реферативна та наукометрична база рецензованої літератури: наукових журналів, книг та матеріалів конференцій. Ресурс індексує понад 21 500 рецензованих наукових журналів (близько 60 млн. записів) із різних галузей знань – природничих наук, математики, інженерії, технології, охорони здоров’я та медицини, соціальних і гуманітарних наук, а також 130 000 книг. Також Scopus відстежує дані про цитування та розраховує різноманітні дослідницькі метрики.

Доступ до бази даних Scopus – це можливість слідкувати за міжнародними науковими дослідженнями, отримувати актуальну та якісну наукову інформацію із своєї тематики, дані про цитування та ін.  для замовлення тренінгів.

Профіль нашого університету у наукометричній базі Scopus: Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University (індентифікатор організації: 60104914).

Коротка інструкція з користування базою – за посиланням.

Доступ до бази — з локальної мережі університету.

Також Ви можете ознайомитись з наступними відеоматеріалами по роботі з базою:

Бібліотека Кам’янець-Подільського

національного університету імені Івана Огієнка

Увага! Оновлено навчально-методичні посібники

У рубриці “Навчальна робота” оновлено навчально-методичні посібники викладачів кафедри: подано анотації, зміст і передмови.

З текстами посібників можна ознайомитися в кабінеті української мови (центральний корпус університету, ауд. 408), читальному залі №1 (центральний корпус університету, 4-й поверх, відділ бібліографії), на сайті бібліотеки університету (Інститутський репозитарій – URL: http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/).

Перелік посібників, розміщених на сайті:

  1. Коваленко Н. Д. Етнолінгвістика. Традиційні календарні обряди: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 166 с.
  2. Коваленко Н. Д. Етнолінгвістика. Традиційні родинні обряди: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський: ТОВ “Друкарня “Рута”, 2015. 240 с.
  3. Мозолюк О. М. Західно-подільські говірки: діалектні тексти. [Електронний ресурс]. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2018. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см.
  4. Стилістика української мови: навчально-методичний посібник / упорядники: А. С. Попович, Л. М. Марчук ; за ред. А. С. Попович. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 172 с.
  5. Монастирська Р. І., Сірант А. М. Тести з дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням”: навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей: Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 112 с.
  6. Коваленко Н. Д., Шеремета Н. П. Практикум з проведення діалектологічних досліджень : навчально-методичний посібник Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2013. 160 с.
  7. Марчук Л. М., Дзюбак Н.М. Синтаксис складного речення : навч.-метод. посіб. [Електронний аналог друк. вид.]. Кам’янець-Подільський: ПП Зволейко Д. Г., 2013. 172 с.
  8. Мозолюк О. М., Беркещук І. С. Вступ до слов’янської філології : навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Буйницький О.А, 2011. 80 с.
  9. Шеремета Н. П. Українська мова в засобах масової комунікації : навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2015. 188 с.
  10. Ладиняк Н. Б. Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні предметів шкільного курсу: навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : Видавець Зволейко Д. Г., 2014. 87 с.
  11. Ладиняк Н. Б., Ладиняк А. Б. Культура усного та писемного фахового мовлення : навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д. Г., 2016. 194 с.

 

Рубрика "Ввімкни світло". Борис Коваленко #викладачі


Про навчання в університеті

Після закінчення Кам’янець-Подільської середньої школи № 8  я вступив на українське відділення філологічного факультету нашого педінституту. Вибір був зумовлений тим, що я народився і виховувався у сім’ї педагогів-філологів: мама, Марія В’ячеславівна, – вчитель української мови та літератури, а батько, Олексій Миколайович, – російської. Чималу роль у моєму виборі відіграла й учитель української мови і літератури – Валяровська Олена Василівна, яка прищеплювала любов до всього українського.

Навчалося нас тоді на філологічному факультеті 125–150 осіб на потоці і лише третина з них – це студенти українського відділення, решта – російського. Для вступу до інституту потрібно було написати твір з української літератури, скласти усні іспити з суспільствознавства та української мови і літератури.

Тогочасне навчання відрізнялося від сьогоднішнього: комп’ютерів, принтерів, ксероксів, мобільних телефонів не було. Ми дуже багато читали, конспектували (читальні зали ніколи не були порожніми) і працювали до дев’ятої години вечора. Наше студентське життя вирувало: відбувалися різні спортивні змагання, тематичні вечори, дискотеки.

Група, у якій я навчався, була надзвичайно дружною – зв’язки підтримуємо і до сьогодні.

«За період свого навчання ніколи не хотів змінити професію, я завжди хотів бути філологом».

У рідній школі я викладав три роки, а далі, за запрошенням заступника голови райдержадміністрації Е.Є. Кульчицького, працював на посаді держслужбовця, а згодом запропонували роботу в університеті. Починав на посаді асистента  всього на чверть ставки, а далі – вступ до аспірантури, захист кандидатської дисертації, посади директора Шепетівського навчально-консультаційного центру,  заступника декана з наукової роботи. Сьогодні я очолюю факультет української філології та журналістики.

Про наукову діяльність

Перша наукова стаття запам’яталася назавжди, напевно, як і в кожного науковця, – це розвідка «Порівняння як стилістичний засіб (на матеріалі роману «Тигролови»)» 1998 року.

Цікавим було і навчання в аспірантурі. Науковий керівник, доктор філологічних наук, професор Тараненко Олександр Онисимович, визначив тему майбутнього дослідження – «Стилістично знижена лексика у мові сучасної української публіцистики».  За час навчання доводилося студіювати досить різну літературу, але найцікавішими були статті, пов’язані з функціонуванням арго, жаргону, сленгу в соціумі.

Пізніше доля звела з відомим діалектологом, директором Інституту української мови НАНУ Гриценком Павлом Юхимовичем, науковим консультантом докторської дисертації. Сьогодні в колі моїх наукових зацікавлень – діалектологія та історія української мови.

Побажання університету до 100-річчя

Нехай рідний Університет живе та процвітає, і надалі залишається «огнищем вищої української культури», стає потужнішим його професорсько-викладацький склад, нехай якомога більше студентів долучаються до нашої університетської сім`ї. Сподіваюся, що народившись у буремні часи, переживши не одну реорганізацію, Університет переживе й нелегке сьогодення і міцно стоятиме на ногах ще не одне століття.

Многая і благая літа, рідний Університе!

Юлія Бараболя, студентка 3 курсу

 

Відкрите заняття з дисципліни "Політична комунікація: мовленнєві жанри"

5 червня  викладачі кафедри Людмила Миколаївна Марчук та Алла Миколаївна Сірант провели відкрите заняття для студентів ІІ курсу групи Ukr1-B16 з дисципліни «Політична комунікація: мовленнєві жанри». Тема заняття: «Маніпулятивні аспекти словесно-зорового сприйняття образу сучасного політика». Серед присутніх були викладачі кафедри та факультету: Б.О. Коваленко, О.А. Рарицький, Ю.О. Маркітантов, О.М. Мозолюк, І.С. Беркещук, Н.Б. Ладиняк, І.А. Федькова, Л.В. Поплавська, Н.М. Дзюбак, Р.В. Козак, Н.П. Шеремета.

Маніпуляція завжди була і є однією з основних складових частин політичної комунікації. Запорукою успішного маніпулювання в українській публічно-політичній риториці є не лише багатий арсенал різних технік, а й деякі особливості об’єкта. Передовсім сьогодні в Україні немає культури критичного мислення, а більшість громадян не в змозі раціонально та системно рефлексувати щодо політики.

Сьогодні все більше політичних діячів використовують певні маніпулятивні техніки, що змінює рівень довіри до них. І їх потрібно вирізняти з-поміж іншої інформації. За винятком провідних університетів, ні в школах, ні у вишах відповідні установки не закладають, що підкреслює необхідність політичної та громадянської освіти, яка в жодному разі не повинна перетворитися на інструмент «політінформаційної пропаганди».

Саме таким проблемам і було присвячено наше відкрите заняття. Окрім того, такий узагальнюваний його аспект дозволив виявити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, який ми опрацьовували в лекційному курсі, а також продемонструвати вміння практично застосовувати одержані знання та навички, яких ми набули на практичних заняттях.

Заняття складалося з двох частин. Першу було проведено у формі міні-конференції. Доповіді Анастасії Волошиної «Значущість образу політика для успішної та ефективної взаємодії з суспільством», Ірини Чайки «Маніпулятивні механізми в політичній комунікації» та Христини Тодоріки « Особливості реалізації маніпулятивних тактик: лінгвістичний аспект» були змістовними та ґрунтовними. Друга частина заняття мала вигляд ток-шоу. Після перегляду відео з промовою політиків (І. Мосійчука, О. Ляшка, Ю. Тимошенко, О. Турчинова) всі присутні мали змогу подискутувати з експертами щодо використання політиками маніпулятивних технологій та їхній вплив на власний рівень довіри до того чи того політичного діяча.

Наївно припускати, що українська політика може позбутися маніпуляцій. Тому вивчення такої дисципліни як «Політична комунікація» є дуже важливим у закладах вищої освіти. Молоді люди повинні орієнтуватися в політичній сфері, щоб не потрапити під вплив «добре підготовленої брехні».

 

Анастасія Туганашева, студентка 2 курсу