В передостанній день тижня факультету української філології та журналістики відбулася зустріч із відомою українською письменницею, лауреаткою премії «Коронація слова» Марією Ткачівською.
Як зізналася сама письменниця, вона давно хотіла відвідати наш університет та поділитися думками з колегами і студентами про свій творчий доробок.
Привітавшись, пані Марія розпочала бесіду про поезію на духовну тематику, згодом прочитала вірш «Притча про Соломона». Каже, що розпочинала свою творчість саме з написання віршів, які увійшли до першого поетичного збірника під назвою «Просвічені силуети». Присутні із захопленням слухали поетесу, давали численні запитання й отримували на них змістовні відповіді.
Серед великої кількості поетичних творів, романів, нарисів авторка виокремлює найулюбленіший твір – дитячий роман «Обережно, діти!», який письменниця присвятила своєму синові. На запитання «Чому саме він є найулюбленішим?» відповідає, що дуже сильно любить як своїх дітей, так і тих, котрих навчає (пані Марія – викладач німецької мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – прим. ред.).
«Голос перепілки» і « Тримайся за повітря» – ще два незабутні романи, найцікавіші уривки з яких зачитала натхненно сама авторка. Вона вдало поєднувала емоційне декламування своїх поезій і читання уривків із прозових творів із розповідями про своє життя, про сучасну молодь, про минуле, з яким «стальною ниткою» пов’язаний кожен із нас, адже минуле – це «частина нашого буття на Землі, це наша пам’ять, наша історія». Дві години щирого, відвертого спілкування залишили в усіх лише приємні враження.
Зустріч зорганізувала Інна Беркещук, викладач кафедри української мови.
Ірина Піць, студентка 2-го курсу факультету
української філології та журналістики
фото – Анастасія Прозорська
З допису Марії Ткачівської у Фейсбуку (https://www.facebook.com/mariatkachivska)
Учора був Кам’янець-Подільський.
Кам’янець-Подільський.національний університет імені Івана Огієнка я досі бачила тільки на світлинах. Неодноразово бувала у цьому старовинному руському місті-фортеці. Яке таємниче у нього минуле! Входило до складу Київської Русі і Великого Князівства Литовського, було одним із центрів вірменської діаспори. Сюди ступав чобіт Османської, згодом Російської імперії… Скільки всього тут може розповісти каміння!
Цього разу це була не просто прогулянка, а зустріч зі студентами та викладачами факультету української філології та журналістики у рамках святкування тижня філолога. Стільки позитиву можуть дарувати студенти й колеги! Дякую, мої любі, за гостинність, тепло і піднесення, за спілкування і чудові квіти!! Передусім безмежно вдячна декану факультету доц. Б. О. Коваленку, завідувачу кафедри української мови проф. Л. М. Марчук за приємність від зустрічі і безмежне тепло. Моя особлива вдячність доц. кафедри української мови Інні Беркещук за запрошення, турботу та опіку! Дякую викладачам кафедри української мови, кафедри української літератури та компаративістики, кафедри журналістики Н. Д. Коваленко, Р. В. Козак, Н. М. Дзюбак, О. М. Мозолюк, Н. Б. Ладиняк, О. М. Литвинюк та ін. і всім-всім студентам, що прийшли на зустріч! Після зустрічі у цей подарований весною теплий день бродила вуличками міста і на повні груди вдихала його дух. Знаю, що знову захочу приїхати сюди, бо його тепло і таємничість та неймовірна привітність людей надовго залишаться у моєму серці.