Відділ навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України щороку в березні проводить круглий стіл, присвячений пам’яті визначного вченого, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Біляєва Олександра Михайловича.
На цьогорічній зустрічі обговорювали актуальну тему – «Методи навчання української мови: сучасний контекст». Увагу було закцентовано на таких питаннях: «Методи навчання мови на сучасному етапі розвитку лінгводидактики», «Характеристика методу: назва, структура, функції», «Метод і прийоми. Критерії розрізнення», «Критерії ефективності методу».
25 березня 2021 року до круглого столу долучилися доцент кафедри української мови Попович А. і студенти факультету української філології та журналістики спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) Бановська Д., Довга А., Козярук Б., Писаренко Л., Тодоріка Х., Типусяк Ю., Шаповалова Н.
Здобувачі вищої освіти поділилися враженнями про зібрання українських лінгводидактів.
ДАРІЯ БАНОВСЬКА, студентка 1 курсу освітнього ступеня «магістр» спеціальності Середня освіта «Українська мова і література»:
Відвідування всеукраїнських круглих столів під час вивчення різноманітних дисциплін стало доброю традицією на факультеті української філології та журналістики.
Цього разу нам пощастило бути присутніми на лінгводидактичному засіданні «Методи навчання української мови: сучасний контекст», присвяченому світлій пам’яті Олександра Біляєва – мовознавця, методиста, члена-кореспондента АПН України. Під час круглого столу виступили Олена Горошкіна, Станіслав Караман, Ніна Голуб, Марія Пентилюк, Іван Хом’як, Інна Нагрибельна, Зінаїда Бакум, Оксана Кучерук та Галина Корицька. Було обговорено проблеми дефініції методів, їх осучасненої класифікації та використання в умовах дистанційного навчання. Марія Пентилюк порушила актуальне сьогодні питання розроблення методичного забезпечення навчання іноземців української мови. Ніна Голуб у своїй доповіді запропонувала спрощений варіант схеми паспортизації методів. Ця ідея систематизації способів навчання видалась нам цікавою та доречною, адже значно спростила б алгоритм підготовки до уроків і занять. Довкола питання паспортизації розгорнулась евристична дискусія, під час якої до впорядкування системи методів було закликано всіх науковців та педагогів-практиків.
Сьогодні ми вкотре переконались, що українська методика навчання має невичерпний науково-дослідний потенціал. І доки прогремує суспільство, доти розвиватиметься дидактика.
Дякуємо за можливість побачити видатних сучасних українських лінгводидактів й почути результати їх досліджень, а також передові погляди, ідеї та плани. Це був надзвичайний досвід!
НАТАЛІЯ ШАПОВАЛОВА, студентка 1 курсу освітнього ступеня «магістр» спеціальності Середня освіта «Українська мова і література»:
Сьогодні, 25 березня 2021 року, нам, магістрантам факультету української філології та журналістики, пощастило бути присутніми на засіданні круглого столу “Методи навчання української мови: сучасний контекст”, присвяченого докторові педагогічних наук, професору Олександру Біляєву. За круглим столом зібралися професори, кандидати філологічних наук, кандидати педагогічних наук, методисти, аспіранти, магістранти, які розглядали проблеми методів навчання української мови, зокрема їх паспортизацію.
Надзвичайно цікаво було бачити та чути українського мовознавця, доктора педагогічних наук, Марію Іванівну Пентилюк, яка є автором понад 400 праць, з-поміж яких монографії, підручники й посібники для середньої та вищої школи. Про цю людину нам неодноразово розповідали викладачі кафедри української мови, про неї дуже багато написано в наукових збірниках. Марія Іванівна розповіла нам про розроблення методичного забезпечення для навчання іноземців української мови.
Олена Горошкіна ознайомила учасників круглого столу з результатами вчительського анкетування, де учителям було запропоновано визначити, який аспект проблеми методів потребує максимальної уваги науковців. Відповіді переконують, що найбільше вчителів турбують проблеми добору методів в умовах дистанційного та змішаного навчання. Це спонукає науковців до розроблення оптимальної класифікації методів, виокремлення їх переваг для дистанційного навчання, а також для формування предметних компетентностей учнів. Виступали також Станіслав Караман, Ніна Голуб, Іван Хом’як, Інна Нагрибельна, Зінаїда Бакум, Оксана Кучерук та інші.
Учасники заходу мали змогу взяти участь у дискусії щодо паспортизації методів, обговорювати доцільність детермінування методів із конкретними підходами до навчання. Ніна Голуб запропонувала ідею створення паспортизації методів.
Круглий стіл відбувся в атмосфері взаємного діалогу, довіри учасників один до одного, толерантності, щирості, активності, відвертості, легкого гумору та хорошого настрою.
Засідання круглого столу було добре організовано, я дізналася для себе багато нового і познайомилася з цікавими людьми.
Щиро дякуємо за запрошення та сприяння нашої участі в засіданні круглого столу доктору педагогічних наук, доценту кафедри української мови Попович Анжеліці Станіславівні.
АЛІНА ДОВГА, студентка 3 курсу освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності Середня освіта «Українська мова і література»:
Як круто повертає колесо долі.
Про що я?
Та про те, що, вивчаючи українську мову в школі, дивилася на прізвища авторів підручників і не могла уявити, що сьогодні буду бачити Станіслава Олександровича Карамана, Марію Іванівну Пентилюк, Івана Миколайовича Хом’яка, Зінаїда Павлівну Бакум та ще багатьох українських лінгводидактів, більше того – буду разом із ними учасницею круглого столу, присвяченого пам’яті Олександра Біляєва.
Для мене – це досвід, честь і стимул розвиватися далі та працювати над самоосвітою та самовдосконаленням!
Дякую, Анжеліко Станіславівно, що мотивуєте та запрошуєте на такі наукові заходи.
Ціную такі моменти та беру з них свій максимум.
P.S. І що не кажіть, а в дистанційного навчання таки є переваги, бо як би я ще змогла долучитися до такої зустрічі, як не через Zoom?
