Упродовж жовтня 2025 року відбувалися зустрічі гаранта ОПН «Філологія» третього (освітньо-наукового рівня) рівня здобуття вищої освіти проф. КОВАЛЕНКО Наталії, членів робочої групи (професорів МАРЧУК Людмили, Олександра Кеби, аспірантки Олесі ТРОФИМЮК), завідувача кафедри української мови БЕРКЕЩУК Інни, завідувача кафедри історії української літератури та компаративістики ПОЧИНОК Людмили, науково-педагогічних працівників із потенційними роботодавцями та стейкхолдерами в межах обговорення освітньо-наукової програми «Філологія» третього (освітньо-наукового) рівня здобуття вищої освіти.
Роботодавці зазначили, що якість підготовки фахівців освітньо-наукової програми відповідає потребам ринку праці, а знання здобувачів вищої освіти – сучасним вимогам суспільства. Водночас на зустрічі зауважили на активізації впровадження принципів відкритої науки та інновацій в Україні, звернули увагу на підвищення достовірності й відтворюваності результатів досліджень, зміцнення та пропагування академічної доброчесності.
На зустрічі 31 жовтня проректор з навчальної роботи та рекрутації, кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки Юрій ГРОМИК запропонував увести в каталог вибіркових дисциплін ОК, пов’язаний із вивченням проблеми досліджень та реалізації безбар’єрності в закладах вищої освіти.
Директор Кам’янець-Подільського фахового коледжу індустрії, бізнесу та інформаційних технологій Сергій НИКИФОРЧИН запропонував у процесі викладання літературознавчих ОК посилити дослідницький складник з урахуванням акредитаційних вимог щодо оцінювання якості освітньої програми (критерій 10 «Навчання через дослідження»).
Доктор філологічних наук, професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради Роман МІНЯЙЛО наголосив на важливості якісного вивчення українського наукового мовлення як бази для удосконалення цілісного мовознавчого світогляду аспірантів, акцентував увагу на потребі посилення практичного компонента в курсах (обов’язкових та вибіркових), пов’язаного з розвитком наукової мовленнєвої рефлексії відповідно до реалій сьогодення.
На зустрічі 27 жовтня кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Ксенія ТАРАНЕНКО акцентувала на важливості формування в аспірантів комунікативних, інтеркультурних та медійних компетентностей і запропонувала доповнити робочі програми/силабуси навчальних дисциплін інтерактивними формами роботи, тренінговими модулями, до дисциплін літературознавчого напряму.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри професійної та спеціальної освіти Навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам’янець-подільський державний інститут» КОМАРНІЦЬКА Людмила висловилася про важливість формування у здобувачів вищої освіти здатності застосовувати цифрові інструменти в освітньому та науковому середовищі.
Роботодавці та стейкхолдери зазначили, що освітньо-наукова програма відповідає меті та завданням, схвалили більші можливості вибору освітніх компонентів у межах блоків «Мовознавство» і «Літературознавство». Загалом засвідчено високий рівень відповідності освітньо-наукової програми сучасним потребам закладів вищої освіти та науковим інституціям, а також підтримано напрями її подальшого розвитку й удосконалення.