Заспокоїтись – одне із найважливіших, але й найважчих завдань для кожного з нас сьогодні.
Не відстежуйте новини щохвилини.
Оберіть 1-2 джерела новин із достовірною інформацією. Не читайте канали, що працюють «на емоціях» і публікують новини щохвилини із загрозливими заголовками. Особливо, якщо ви занадто тривожні, новини лише провокуватимуть переживання.
Не ізолюйтеся.
Треба проговорювати, що ми насправді відчуваємо, якщо нам страшно – це нормально.
Потрібно багато розмовляти, ділитися своїми емоціями, своїми думками, це розвіює те, що в нас накопилося.
Поруч мають бути ті, хто «заземлятиме в реальність», бо надмірна тривога її змінює, нам видається все страшнішим, ніж є насправді. Проте якщо ви навпаки відчуваєте тільки стрес після переписки чи після дзвінка – мінімізуйте таке спілкування. Спілкуйтесь на нейтральні теми.
Якщо залишилися наодинці.
Якщо ж поруч нікого немає, треба створити відчуття безпеки.
Загорнутися в теплу ковдру, зробити так, щоб ноги відчували підлогу, спертися спиною на стіну. Також ефективними можуть бути обійми – наприклад, обіймаємо самого себе (одну руку кладемо на груди, другу – на живіт).
Підтримуйте інших людей, кому важко, якщо ви маєте ресурс.
Це допомагає не концентруватися на своєму страху та допомагає сублімувати енергію тривожності і спрямовувати її в русло дій.
У разі сильної тривоги треба відволікатися – виконати будь-які домашні справи, будь-які фізичні вправи.
Крім того, треба нормалізувати дихання: носом вдих, ротом видих. Виконувати до десяти разів.
Ще можна порахувати предмети одного кольору, попити води, походити – змінити обстановку.
Займайтеся звичними справами.
Це одна з найголовніших порад. Ми корисні там, де ми є, роблячи те, що ми робимо.
Не переставайте жити, як раніше.
Нехай звичні події з життя стануть певною опорою.
Не варто недооцінювати людські стосунки та людей, які можуть вас підтримати. Нам куди простіше долати життєві негаразди, коли ми разом.
Тримаймося разом!
Соціально-психологічна служба К-ПНУ