Аудіовистава за твором Івана Драча

Ви заходите до  аудиторії під налаштування скрипки. Займаєте місце. Вам одягають на очі пов’язку. Просять тишу. Очі заплющуються.

1077274-300x201

Коло хати її запримітили,

 Догадались, коли вже сідали,

Перестали тополі – як мітли…

Лиш листками іржаво ридали…

 Таж виселили все село…

 – Бо ж тут насипало такого було.

– А це що таке, я тебе питаю?

 – Видно, з космосу щось занесло.

 – Целофан – як скафандр, метляється скраю…

– Недобре в кабіні, сердито гуло.

– Два пришельці із космосу або, може, із НАТО?

– Курс на тополю іржаву. Тримайсь, стара хато!..

Ви уже ні викладач, ні студент, ані гість аудіовистави. Під звуки тремтячої скрипки, легкої сопілки та динамічної бандури, ви стаєте навіть не свідком, а ще одним героєм поеми «Чорнобильська Мадонна» Івана Драча. Голоси лунають зовсім поряд, ви повністю поринаєте в історію Чорнобильської трагедії, вимальовуються образи одинокої, нещасливої  жінки Марії, порожньої вулиці та страх, який вчувається у кожній букві та кожному звуці…

Саме до 80-річчя від дня народження Івана Драча викладач кафедри української мови Монастирська Римма Іванівна зі студентами університету провела аудіовиставу «Чорнобильська Мадонна», у якій кожен міг стати слухачем та заглибитися у творчість українського поета.

Діана Грушанська

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий