27-28 квітня 2023 року в Познані в Університеті імені Адама Міцкевича (Польща) відбулася VI Міжнародна наукова конференція з циклу «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…». Вона згуртувала 66 учасників з п’яти країн – Польщі, України, Чехії, Угорщини та Словаччини, що репрезентували 33 інституції, в тому 4 осередки Академії наук та 29 університетів. Участь у конференції взяли представники всіх україністичних та славістичних кафедр Польщі – Варшавського, Ягеллонського, Вроцлавського, Лодзького, Білостоцького, Університету ім. Марії Склодовської-Кюрі та Католицького Університету в Любліні, Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Українські вчені, що потужною командою долучилися до участі, представляли 22 науково-освітні осередки, в тому числі Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Харківський національний університет імені Василя Каразіна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Національний університет «Острозька академія» та багато інших.
На пленарне засідання було винесено шість доповідей мовознавчої та літературознавчої тематики. Проф. Алла Архангельська (Оломоуц, Чехія) виявила трансформаційний потенціал фразеології в українському публічному дискурсі, показуючи його через інтеракцію мовного та позамовного чинників. Цікаве дослідження етностереотипів у лінгвосвідомості українців під час російсько-української війни представила проф. Наталія Кондратенко (Одеса – Білосток). Роль біонімів у процесі творення українських назв грибів висвітлив проф. Пшемислав Юзьвікєвич (Вроцлав). Про рефлексію першої світової війни крізь призму жіночого письма йшлося в доповіді доктора філологічних наук, заступника директора Інституту Івана Франка НАНУ Алли Швець (Львів). Конфлікт колективних ідентичностей у сучасних родинних сагах опинився в центрі уваги проф. Тетяни Гребенюк (Запоріжжя). А проф. Софія Філоненко (Бердянськ) окреслила візію Європи в українському історичному детективі.
Наступні засідання відбулися у п’яти секціях. У першій з них, що мала назву «Дискурсивні практики сучасного мовознавства», заслухано 13 доповідей. Зокрема професор Людмила Марчук (Кам’янець-Подільський) (керівник секції) представила комунікативно-прагматичний підхід до дослідження експресивного синтаксису, беручи при цьому матеріал парцельованих структур роману Марії Матіос «Букова земля». Аспірантка Яна Журенко (Кам’янець-Подільський, наук. кер. проф.. Людмила Марчук) презентувала ґендерну метафорику у постмодерному українському дискурсі.
Два дні напруженої та натхненної роботи конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…» учасники заходу оцінили як надзвичайно продуктивний час, проведений у доброму товаристві та з безумовною користю. Виголошені на пленарному та секційному засіданнях доповіді були джерелом численних інсайтів, зокрема в Мережі, оскільки засіданні були доступні онлайн. А дискусія «Україністика в умовах війни та в повоєнному світі» стала досконалим майданчиком для обговорення проблем, які актуальні для україністичних студій у світі.
